Вони не тільки мали аналогічний людському побут, але і постійно спілкувалися з людьми, вступали у споріднені відносини, торгували і т.п.
Суть Бога у всіх монотеїстських релігіях двояка - він і творіння, і творець, він з НІЧОГО створює ВСЕ, у всьому присутній і є ВСІМ.
У раніших проявах монотеїстських релігій (наприклад, буддизм і іудаїзм) бог є максимально відчуженим, він десь поза сферою людини.
Поступово, з гуманізацією суспільства, починають виявлятися ідеї спорідненості з богом як приватного із загальним.
Це відбивається в розвиненому християнстві, ісламі і найсильніше в протестантизмі, який в більшості своїх проявів взагалі відкидає необхідність церкви як проміжної ланки між богом і людиною (широко відоме протестантське гасло “Бог в тобі”). Це ж відноситься і до деяких напрямів в старообрядності.
Більшість богословів (особливо християнських) затверджують принципову непізнаваність Бога людським розумом.
Христос Ісус - в християнстві син бога, месія, посланий на землю для спокутування первородного гріха …
Історія Православя →
Православ'я - 2008 Серпень (6) →








